Нотатки

Літературно-мистецький часопис «Захід-Схід» оголошує літературний конкурс на кращий твір для дітей. Тема конкурсу: «Різдвяне диво»

З приємністю повідомляємо, що партнерами цього конкурсу стали:

видавництво «Грані-Т»
Київське молодіжне православне братство святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба
журнали «Ангелятко» та «Ангеляткова наука»
журнал «Крилаті»

Умови конкурсу:

Жанрово-тематичне розмаїття: Різдво, родинне свято, церковне свято, біблійний сюжет, апокрифічний сюжет, народні звичаї, святки, колядки, вертеп, ялинка, подарунки, книжки, диво, здійснення мрії, різдвяний ангел тощо.

Далі тут: http://zahid-shid.net/

Художниця: Йоко Танака (ілюстратор останньої книги Кейт ДіКАмілло)
Ілюстрації на офіційному сайті: http://www.yokotanaka.com/

Кейт ДіКамілло

«Слон чарівника»

 «Слон чарівника» - це байка, казкова небилиця, яка дивує і бентежить.

Світла казка про добро і милосердя, диво і віру, можливе і неможливе.

У казці переплітається три лінії:

1)      1) чарівник, який прагнучи зробити найбільше диво, обдарувавши публіку театру білими ліліями, раптово спускає зі стелі білого слона;

2)      2) хлопчик Пітер, котрий, проживаючи у старого військовослужбовця і прислужуючи  йому, всім серцем мріє знайти свою сестричку, що змалечку (по смерті їхньої матері) потрапила до дитячого будинку;
3)  дівчинка, котра проживаючи у дитячому будинку, чекає на дивовижного слона зі снів, що подарує їй мрію.

Ця романтична і світла історія сповнена найдобрішими емоціями. Сама авторка зізналася, що ця казка стала досить алегоричною для неї і зіграла велику роль у її житті.

Книга проілюстрована художницею Йоко Танака. Малюнки доповнюють текст, додаючи м’яких ноток.

Словом, якщо ця  чарівна байка потрапить до ваших рук, то не вагайтеся чи братися за читання.

Книга написана для молодшого і середнього шкільного віку, але я певна, що й маленькі читачі зачаруються дивовижним чарівником і  магічним слоном.

До уваги шановних читачів 10-й випуск віртуального часопису "Захід-Схід"
www.zahid-shid.net

ЕКЛЕКТИКА

НЕМАЄ ПІД СОНЦЕМ РЕЧЕЙ АБСОЛЮТНО БІЛИХ. ЯК І НЕМАЄ АБСОЛЮТНО ЧОРНИХ. ЦЯ НЕОДНОРІДНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ЕКЗИСТЕНЦІЇ ЧАСТО Є ДАЛЕКОЮ ВІД НАШИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ГАРМОНІЮ ТА ІДЕАЛ. ОДНАК САМЕ ВОНА Є ПОТУЖНИМ ДЖЕРЕЛОМ НАШОГО НАТХНЕННЯ, ІНСПІРАЦІЄЮ ТВОРЧОГО ПОШУКУ. МИ - РІЗНІ, ЯК І НАШІ ПОГЛЯДИ, ДУМКИ, ПОЧУТТЯ ТА СВІТОСПРИЙНЯТТЯ. ЧАСТО МИ НАМАГАЄМОСЬ ЦЕ ВИРАЗИТИ ПЕРОМ, КЛАВІАТУРОЮ, ПЕНЗЛЕМ. ЧАСТО МИ ШУКАЄМО У ТВОРЧОСТИ ІНШИХ ТЕ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВІДПОВІДАЄ НАМ І ЩО ДОПОМОЖЕ ЗНАЙТИ КОЖНОМУ СВОЮ ТОЧКУ ОПЕРТЯ. ТОЖ НЕХАЙ ЧИТАЧ - ТОЙ, ХТО ГОРТАТИМЕ ВІРТУАЛЬНІ СТОРІНКИ ЦЬОГО ВЕЛЬМИ ЕКЛЕКТИЧНОГО ВИПУСКУ, ЗНАЙДЕ УВ ОТІЙ НЕОДНОРІДНІЙ ДОБІРЦІ ЩОСЬ ВИКЛЮЧНО ДЛЯ СЕБЕ - ТЕ, ЩО ДОПОМОЖЕ ЙОМУ ВТРИМАТИ ДУШЕВНУ РІВНОВАГУ НА РОЗХИТАНИХ КЛАДКАХ ШАЛЕНОГО СЬОГОДЕННЯ. З приємністю повідомляємо, що стартував черговий конкурс нашого порталу "Різдвяне Диво" (детальніше читайте у розділі "Конкурси") "Історичний портал" відкриває проза відомого поета Ігоря Павлюка. Читайте уривки з його роману "Буг": ...Відчуваючи себе медіумом, посередником між сучассям та часом Другої світової війни, Софія Ананіївна не зважала на простір, бігаючи разом зі школярками-ентузіастками на цвинтар (прибирати могили героїв та їх родичів), організовуючи кошти та майстрів для спорудження пам’ятного знака на місці розстрілу німецькими фашистами єврейських сімей, українських патріотів, прикрашаючи зал у запущеному за роки незалежності місцевому будинку культури. Одне слово, такої ірраціональної, але не релігійно-фанатичної трати енергії на незвичний після парадно-радянських ритуал селище, яке також за останні роки стало селом (майже кожна сім’я завела корову і свинку, щоби вижити), не бачило давно. Бо все тут було запущене: книжкові магазини, як колись церкви у Радянському Союзі – розбиті, розтягнуті, упосліджені, дороги – розбиті, із глибокими, як очі мертвого, калюжами. Як паперові квіти на могилах чи тортах блистіли вивісками бари-магазини та магазини-бари з якимось есперантними написами: «Лукоїл», «Кумрадос», «Вібретто»... У цьому ж розділі читайте поезію Богдана Коломійчука та прозу Климентія Осики-Маєвського й Василя Тибеля. ...- А що за клієнт до Люби приходив, що офіцерік йому завадив? – питаю я, а сам чую, що узяв слід. - Та ви у неї й спитайте. Он вона... – киває прибиральниця. Дивлюся, йде по вулиці дама. Ох і красива ж, стерво! Рум’яна така, волосся світле, зібране красиво. Сукня підкреслює і талію тонку, і груди пишні, й вигин стегон привабливий. Як тут за годину з таким скарбом управитися, та тут цілого життя замало! Розумію я їх благородіє, до того ж не давали вони чесного і благородного слова своїй благовірній супрузі по борделях не ходити. Не пити – обіцяв, а про борделі й слова не було. То нічого не порушили їх благородіє. І не дурень вони по жіночій справі, он яку кралю узяли! Ця рай покаже, про все забудеш... К. Осика-Маєвський "Силуети" порадують ваше око творчістю Аліни та Каріни Гаєвих, Ігоря Субботіна, Сергія Студінського, Дарії Малиновської, Ольги Лавської, Віталія Січкарука, Марії Козиренко, Сани Праєдгарденссон та Олени Кудрявцевої. "Під штандарами" ви знайдете прозу Ольги Хвостової, Владислава Івченка, Сани Праєдгарденссон, Барбари Редінґ, Ірини Гей та поезію Іллі Контішева, Олеся Барліга, Сестрички Рудого, Юлії Косівчук і Світлани Залізняк. Далі тут: www.zahid-shid.net

Сьогодні прочитала чудову книжечку Лесі Ворониної "Сни Ганса Християна" (видавництво "Грані-Т"). На мою думку, д-у-у-у-же класна книжка! (Найбільше сподобався "сон" про подружжя шляхетних білих равликів, яке усиновлює молодого слимачка. Також збентежив "сон" про маленьку жебрачку, що напередодні Нового року чекала на диво.) Світло і щемко від таких казок!

http://readkiddoread.com/ - цікава розробка літературного веб-ресурсу для дітей і батьків (біблотека Е. Карнеґі). Тут є і актуальні новинки, і рекомендовані списки літератури, і розмови про книги-читання... Словом, дещо можна почерпнути, якщо є бажання.

Наша книга (а себто - Оксани Лущевської, Валентини Вздульської, Гавріели Шапіро, Зоряни Живки) "Різдвяні повісті", що цього року отримала ІІ премію "Золотого Лелеки", вже готується до друку! Г-у-р-а!
 
Можна глянути на наше "доросле малятко" на сторінках видавництва "Грані-Т":
http://grani-t.com.ua/ukr/preparing/coming_soon/323/
Про книгу вже писала zorianazhyvka тут: http://zorianazhyvka.livejournal.com/?skip=20

Або я повторююся отут: ( Читати далі... )

Сьогодні (27.10.2009) Юрій Андрухович виступив у Стейт Коледжі (штат Пенсильванія).
Було дуже цікаво!



Лекція: Юрій Андрухович і Михайло Найдан

(Фоторепортаж дивіться на сторінках часопису "Захід-Схід" у листопаді)

Мене дуже вразив оцей поетичний текст Елізабет Бартлетт (Elizabeth Bartlett).
http://www.poetryarchive.com/poetryarchive/singlePoem.do?poemId=102 
(За посиланням можна послухати текст в авторському виконанні).
На мою думку, чудово описана кімната-майстерня, дороге серцю місце, де творилися поезії впродовж 50 років. 
 

Цього року студія Disney створила справжній різдвяний подарунок - "Різдвяна пісня в прозі" за Ч. Діккенсом. (Минулого року ми ходили до театру на справжню казку-на-сцені ("Різдвяну пісню" поставили так вдало!), але я й подумати не могла, що буде ще один приємний сюрприз.) У кінотеатрах США показ кінострічки розпочнеться вже у листопаді (може, трохи й зарано, втім, цікаво ж...)
Тут є трейлери-реклами-піари-цікавинки:
http://disney.go.com/disneypictures/achristmascarol/?cmp=dmov_dpic_acc_psg_title_christmas%20carol

Перл С. Бак

«Різдвяний привид»

 «Різдвяний привид» - це не феєрична різдвяна історія, а історія, що вчить шанувати світлу пам'ять про рідних і близьких нам людей.

У книжці розповідається про родину, що переїхала з великого міста до приміського селища. Довкола передсвятковий настрій. Матуся прикрашає ялинку, тато майструє різдвяну зірку, а їхній син Джимпсі допомагає. Одинокий старенький сусід, пан Хіґінс, також бере участь у святковими приготуваннями новосельців.

Пан Хіґінс розповідає Джимпсі історію про Духа, що з’являється на мості у ніч на Різдво. Той чоловік-привид колись був його кращого товаришем, котрий пішов з життя кілька років тому.

Вночі хлопчику не спиться і він визирає у вікно – на краєчку моста видніється тьмяна постать. Джимпсі швидко одягається і вибігає. Але виявляється, що на мосту сидить зовсім не привид, а сам пан Хіґінс.

Тоді дідусь пояснює хлоп’яті, що раніше вони з товаришем часто гуляли біля мосту, отож нині він вважає таку передріздвяну прогулянку найкращим проявом пам’яті. Окрім того, Джимпсі дізнається він пана Хіґінса, що люди живуть доти, доки про них пам’ятають – доки їх люблять. Хлопчик обіцяє старенькому пану пам’ятати його завжди і завжди приходити до мосту у ніч перед Різдвом.

Світла, меланхолійна і ніжна різдвяна історія.

Перепост: чому в Україні діти-сироти не можуть отримати родину
http://mirtagroffman.livejournal.com/274075.html

Фільм  "Там, де живуть чудовиська", згідно огляду фільмів на Yahoo!, отримав оцінки "B+" (критики провідної періодики США) і "B" (глядачі). Здивувало, що саме знавці фільмів оцінили кіно на "+" вище, бо зазвичай трапляється навпаки.
На мою думку, фільм вартий неабиякої уваги. Сентиментальність, ніжність, довірливість дитинства переплітаються з дорослими проблемами. Страх, незнання, марні сподівання переплітаються з дитячими проблемами. Словом, фільм - глибокий, неординарнарний і бентежний. (Ну, висновок - у кожному живе своє чудовисько, яка варто виховувати, плекати і любити.)

Прим'єра в Україні 19.11.2008
Тут є трейлер:
http://movies.yahoo.com/movie/1808412037/info
http://siskivisti.com/index.php?item=941
http://multikino.com.ua/film/?id=2327

16 жовтня у Благовіщенській церкві Києво-Могилянської академії відбудеться презентація дитячого християнського видання «Осіння книжка» у музичному супроводі хору Пирогощі.

«Осіння книжка» — це видання творів для дітей, що охоплює добірку творів про християнські свята, які припадають на осінь.

Більшість творів представлених у книжці є доробком молодих авторів. Серед упорядників та авторів цієї книжки  випусники Києво-Могилянської академії.

18.30

Київ, вул. Сковороди, 2

Дорогі друзі, вітаю з Покровою! Світла і радості!

Маю невеликий текст на тему... текст друкувався в "Осінній книжці" (серія "Християнська читанка")

Ілюстрація Світлани Балух

Пора – не пора
Маринка вертілася біля дзеркала. Гарно, ой гарно! Вона вдягла мамину сукню з рюшами, підперезала поясом із золотавою пряжкою, накинула на плечі мереживну шаль. Ох, і файна дівка! А як взула мамині туфлі на високих підборах, то й геть себе не впізнала. Мов доросла!
Дівчинка підійшла до шафи, дістала крислатого капелюха, накинула його на руде волоссячко і ще раз поглянула на себе. Ну ж і краля!
Заспівала:
Свята Покрово,
почорніть мені брови,
а личко біле єсть,
якби ще був мені тесть!
Крутнулася перед свічадом швидко, але раптом луськ – і підбор зломився.
– Ой! – Маринка аж підскочила.
Вона вмить скинула туфлі. А каблука як і не було!
Зажурено посиділа трохи: каблук в одній руці, а туфель – у іншій. Хотілося плакати, але ж слізьми лиху не зарадиш.

( Читати далі... )

Ось зараз роздивляюся всі свої надбання з книгарні...
(А книг привезла  - ні мало, ні багато - всі 22 кг!!! Смішно звучить, але валізи вимірюють саме так, а з ними і книги...)

Хочу сказати, що про книжку "Сніжнокрилі янголи" вже писали і ще будуть писати, але так бажається нині додати і своє слівце.
Маю зізнатися, що я захоплена цією роботою! Це не просто книжка... це - книжка-диво-подарунок!

Тут є більше про авторів і художників:
http://www.svichado.com/catalog/dytyacha_literatura/0/631.html
http://zorianazhyvka.livejournal.com/72055.html

А тут про враження упорядника Зої Жук akazorianazhyvka :
http://zorianazhyvka.livejournal.com/75201.html

Тут про враження художниці Світлани Балух aka pauk_na_puantah :
http://pauk-na-puantah.livejournal.com/40736.html

Словом, Чудо! Читайте, дивіться, насолоджуйтеся!
Тішуся, що мої тексти теж є у ТАКІЙ книзі і дякую за ТАКУ нагоду дорогій zorianazhyvka

Я нещодавно повернулася з України і Білорусі. Три тижні пролетіли так швидко. А здавалося, що можна скільки всього охопити.
Втім, час біг попереду мене... Навіть світлин зробила мало, але ось цими хочу поділитися.
Мирський замок в селищі Світ являє собою унікальний пам'ятник оригінальної архітектури Білорусі.


( Дивитися тут... )

Автор - Valeria Cis. Малюнок звідси: http://www.childrensillustrators.com

А це ще один цікавий сайт і для настрою, і для натхнення: http://www.mbartists.com/cgi-bin/iowa/index.html 

Вчора проглянула фільм "ФІБІ В КРАЇНІ ДИВ" http://phoebeinwonderland.com/

 (Гарні актори: Патриція Кларксон, Фелісіті Хаффмен…) Фільм – сильний…

Сьогодні цілісінький день думаю про тему, що торкнулася самого денця. У фільмі показано дівчинку, яка страждала від невротичних розладів, що супроводжувалися нав 'язливими діями. (Називають те лихо – обсесивно-компульсивний розлад.)

Дитина наскільки бажала грати у шкільній постановці "АЛІСА В КРАЇНІ ДИВ", що ідея змушувала її робити одній ті самі вчинки (терти руки до болю, збивати колінця...) Словом, я потім почитала про психічний  розлад. Виявляється, що обсесивно-компульсивними розладами можуть страждати 50 % людей (особливо дітей). Тут є гарна стаття про терапією для "хворого". Певною терапією являється казка Туве Янсон: 

http://www.psy-analyst.ru/eche/3super5.asp

Що тут скажеш?! Вразило те, що у фільмі відбулося навішування ярлика на дитину у відповідь на її запитання «що не так і чому отак?»

Отож, якщо хтось, друзі, шукає цікавий фільм для перегляду, то зверніть увагу на "ФІБІ В КРАЇНІ ДИВ"

У газеті "Наша Віра" (за травень і липень (2009)) можна знайти кілька моїх текстів для дітей:

Ось тут: http://nashavira.ukrlife.org/05_2009.html

І тут: http://nashavira.ukrlife.org/06_2009.html

Дякую дорогій подрузі ЗЖ за інфо!